Абсолютна чистота або прання і дезінфекція лікарняного белья

В даний час оброблення білизни медичних установ та спецодягу працівників лікарень, госпіталів, поліклінік стає все більш актуальною у всіх країнах, в тому числі і в Україні.

Брудна білизна – потенційний переносник вірусів, і, як наслідок, причина поширення інфекцій. У лікарнях і будинках престарілих все частіше відбуваються мікробні зараження, так звані «внутрішньолікарняні інфекції», які пацієнти можуть отримати в установах охорони здоров’я. Одна з найбільш часто зустрічаються і дуже небезпечних інфекцій – золотистий стафілокок, стійкий до багатьох антибіотиків. Для запобігання поширенню цих інфекцій важливим стає контроль персоналу медустанов як за якісною прибиранням і дезінфекцією приміщень, так і за своєчасною зміною брудної білизни в лікарнях. Цього ж вимагає і Постанова держсанепідслужби України від 01.09.2004 №26 «Про заходи щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій».

У цій статті хотілося б коротко зупинитися на особливостях прання лікарняної білизни та на обладнанні, призначеному для обробки цього виду виробів.

Білизна медичних установ ділиться на 2 категорії:

1. Постільна білизна та спецодяг персоналу відділень і поліклінік загального призначення – терапевтичних, офтальмологічних, психіатричних, педіатричних, ЛОР-відділень і так далі. Особливих вимог до прання такого білизни немає, воно може оброблятися в звичайних пралень і відомчих лікарняних пралень на загальних підставах, тобто прання цього білизни може здійснюватися в одних і тих же пральних машинах і навіть разом з білизною інших організацій – готелів, пансіонатів, військових частин .

2. Білизна та спецодяг інфекційних лікарень і відділень, фтізіопульмоцентров (колишні тубдиспансери), хірургічних відділень. До них також відноситься білизна ряду медустанов – пологових будинків, перинатальних центрів, онкологічних диспансерів, яке фактично може і не бути інфікованим, але має стиратися за тими ж правилами.

Правила дезінфекції та прання даних категорій білизни визначаються постановами Головного державного санітарного лікаря України, але основними їх положеннями є такі:

– інфекційні відділення повинні мати спеціальні дезінфекційні камери, в яких інфікована білизна прямо у відділенні проходить первинну обробку, після чого упаковується в герметичні ємності (зазвичай це пластикові мішки), в яких воно відправляється в пральню;

– інфікована білизна має транспортуватися в пральню в окремому транспорті (в автомобілі, на окремому візку, якщо пральня знаходиться на території медустанови) і перевозити його разом з білизною «чистих» відділень категорично забороняється;

– пральні, спеціально призначені для обробки інфікованої білизни (наприклад, пральні інфекційних лікарень), повинні прати тільки білизна інфекційних відділень (інше білизну прати там категорично забороняється). Пральні загального призначення повинні для цього мати ізольовані приміщення, що включають: окремий вхід, пункт приймання і сортування білизни, шлюз для проходу персоналу з «брудної» зони в «чисту», спеціальну камеру для миття та дезінфекції візків, в яких перевозилося або знаходилося інфіковане білизна . Зона прання інфекційного білизни повинна бути розділена герметичній стіною на дві частини: зону завантаження білизни в пральні машини ( «брудна» зона), і зону вивантаження чистої білизни ( «чиста» зона). Для прання такого білизни використовуються машини бар’єрного типу: Ipso, Miele.

 

Слід зазначити, що після прання та дезінфекції білизна дійсно (і відповідно до всіх регулятивними документами) перестає бути інфікованим, і далі може оброблятися – в сушильних барабанах, на прасувальних машинах, під пресами.

Чимала роль при обробці лікарняної білизни, особливо інфекційного, належить дезинфікуючим і миючим хімікатів. Зараз на ринку прання в Україні присутня широка гама професійної продукції основних німецьких виробників – Bufa, Seitz. Однак застосування дезінфікуючих засобів у відомчих медичних пралень регламентується документами Міністерства охорони здоров’я України, і на сьогодні чинними є:

– Постанова Головного державного санітарного лікаря України.

– Державний реєстр дезінфекційних засобів станом на 30.05.2007 року.

– Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 18.08.2002 року «Про! Застосування СУЧАСНИХ дезінфекційних та миючих засобів на об’єктах підвіщеного епідемічного ризики»

Як зазначалося раніше, обробка значної частини медичної білизни проводиться в прально-віджимних машинах бар’єрного, або гігієнічного виконання. Головні вимоги до машин даного типу – зручність люків завантаження-вивантаження, надійність і довговічність в роботі, наявність вільно програмованого комп’ютерного управління, яке дозволяє змінити всі необхідні параметри прання та дезінфекції при зміні використовуваних хімікатів або технологій. Як приклад: буквально три місяці тому в Україні з’явилося нове революційне мийно-дезінфікуючий засіб компанії Seitz, яке дозволяє проводити одночасно прання і повну дезінфекцію   лікарняної білизни вже при температурі 60-65 С ° (витрата порошку при цьому максимум 16-18 г на 1 кг білизни) замість температури 90-95 С °, зазвичай застосовувалася раніше для дезінфекції. А це – економія енергоносіїв на нагрів води, зменшення часу прання, а в нашому випадку – необхідність оперативного перепрограмування програм прання.

Практично всі провідні виробники пральні техніки мають в своєму асортименті бар’єрні прально-віджимні машини. Розглянемо деякі з них.

1. Компанія Miele (Німеччина) випускає машини гігієнічного виконання WS 5243 і WS 5323 загрузкой24 кг і32 кг відповідно, особливості яких:

– наявність дисплея програматора як на «чистій», так і на «брудної» стороні пральної машини;

– стільниковий барабан з нержавіючої сталі;

– вільно програмований управління Profitronic M (16 заводських програм і можливість запрограмувати ще 183).

2. Компанія Ipso (Бельгія) випускає гаму бар’єрних машин НМ завантаженням 16,5 кг, 27 кг, 33 кг, 49 кг, 67 кг. Все прально-віджимні автомати можуть мати будь-який вид обігріву: злектрообогрев, парообогрев, обігрів гарячою водою, комбінований обігрів (електро- + паро-) і вважаються за цим показником одними з найбільш універсальних апаратів на ринку.

Особливий інтерес представляє прально-віджимних автомат НМ 165, вперше показаний на міжнародній виставці Texcare International 2008. Це одна з найменших машин бар’єрного виконання. Маючи вільно програмоване управління нового покоління Sigma і відносно невисоку ціну, вона знайде свого споживача в пральнях невеликих лікарень, на фармакологічних виробництвах і інших подібних установах.